Авторизация

Авторизация


Логин: 
Пароль: 

Интересы: кошки , природа , исскуство , музыка , психология , отношения между людьми , красивые вещи.
Комментариев: 6
Ответов: 13
среда,18 июля 2007

Прокинулась я. Дай гляну у вікно.

Відкрила штори. О! Тепло.

Та не в моїй душі воно,

Не в серці, не в очах.

Не буде його,

Вкрали його в нас.

Забрали чи то він, чи то вона,
Не знаю, не бачила те я.

Лиш біль відчула в серці, у душі.

Немов хтось камінь кинув той мені.

Та знай, я камінь той відкину, не візьму.

І не позволю душу заплювать мою.

Я боюсь....
Я боюсь залишитись сама,
коли ніч мене знов обійма
і я чую обійми міцні.
Та хіба щось поможе мені?
Не поможе й світанок ясний,
бо для мене він буде сумний.
Не поможеш мені навіть ти,
бо це відгук лише самоти.
Помогти мені зможе любов.
Та де її знайти?
Сховалась від мене вона
і я чую лиш відгук нічний
Я боюсь...
Я тікаю...одна....
Знову без тебе,

Знову сама....
Немає обіймів,

Немає тепла...
Любові немає...

Вона не жива.

Я понимаю что тут мало кто хочет слышать о работе. Но мне просто интересно. Неужели в наше время действительно так сложно найти работу для студента-выпускника. Куда не пойди всюду хотят опыт работы. А где я его возьму если никто не хочет брать. Замкнутый круг получается. Помогите Дайте надежду что всё не так плохо.

Популярные дневники